Філахороз злаків

Філахороз, збудником якого є гриб Phyllachora ischaemi, є поширеним захворюванням злакових культур. Цей патоген належить до класу сумчастих грибів (Ascomycetes) і спеціалізується на ураженні листкового апарату рослин, що призводить до порушення їхнього фізіологічного стану.

В основному хвороба вражає види родини тонконогових (злакових), зокрема представників роду Ischaemum. Хоча ураження культурних злаків зустрічається рідше, ніж дикорослих, за сприятливих умов патоген може завдавати значної шкоди пасовищам та сіножатям, знижуючи врожайність зеленої маси.

Симптоми хвороби виражаються в утворенні дрібних, чорних, блискучих строматичних утворень на обох сторонах листка. Ці плями зазвичай оточені хлоротичною зоною. У міру розвитку патогена уражені тканини передчасно жовтіють і засихають, що обмежує площу живлення рослини та послаблює її стійкість до стресів.

Поширенню збудника сприяє надмірна вологість та застій повітря в травостої. Зимує гриб у формі зрілих строми на опалому листі та стерні, а навесні під час дощів відбувається розсіювання аскоспор, які заражають нові рослини через продихи або механічні пошкодження тканин.

Профілактика філахорозу базується на дотриманні сівозмін та своєчасному очищенні полів від рослинних решток. Ефективними заходами є:

• Глибока оранка для перешкоджання виходу спор на поверхню ґрунту.
• Скошування травостою до моменту масового спороношення.
• Використання збалансованих доз мінеральних добрив для підвищення загального імунітету злаків.