Філодія та відьмина мітла

Філодія та відьмина мітла — це група небезпечних захворювань, які спричиняються фітоплазмами. Ці збудники є дрібними прокаріотичними організмами без клітинної стінки, які паразитують у флоемі рослин-господарів. Передача збудника від хворої рослини до здорової здійснюється виключно через комах-векторів, якими найчастіше виступають цикадки.

Хвороба має широкий коло господарів і вражає велику кількість ботанічних родин. Серед агрономічно важливих культур, соя є однією з найбільш схильних до ураження. Інфекція призводить до порушення гормонального балансу рослини, що спричиняє глибокі зміни у морфології та розвитку всіх органів — від коріння до генеративних частин.

Типові ознаки ураження супроводжуються серйозними деформаціями. Серед основних симптомів варто виділити такі:

• Філодія: перетворення пелюсток квітки на зелені листоподібні утворення.
• Утворення «відьминих мітел»: розвиток надмірної кількості бічних пагонів з вкороченими міжвузлями.
• Хлороз листя, який часто поєднується з деформацією листових пластинок.
• Повна або часткова стерильність квіток, що призводить до відсутності бобів у сої.

Розвиток захворювання тісно пов'язаний з біологією переносників. Поширення інфекції активізується в періоди масового міграційного руху цикадок. Чим вища чисельність популяції шкідників у полі та навколо нього, тим швидше відбувається епіфітотійний розвиток хвороби, особливо якщо на полях присутні багаторічні бур'яни, що резервують збудника взимку.

Шкодочинність полягає у різкому зниженні врожайності та погіршенні якості зерна. Стратегія профілактики базується на агротехнічних та хімічних методах. Головне завдання — розрив циклу передачі інфекції через знищення джерел зараження (бур'янів) та контроль чисельності переносників за допомогою своєчасних інсектицидних обробок посівів.