Кила

Збудник та тип хвороби
Кила є небезпечним захворюванням, яке викликається облігатним паразитом Plasmodiophora brassicae. Цей організм належить до класу плазмодіофороміцетів і спеціалізується на ураженні кореневої системи рослин. Хвороба має інфекційну природу та здатна тривалий час зберігатися у ґрунті у вигляді спокійних спор, що робить її складною для викорінення.

Спектр ураження
Хвороба вражає усі види родини Капустяні (Хрестоцвіті), включаючи промислові посіви капусти, редьки, дайкону, ріпаку та гірчиці. Шкідливість захворювання виявляється у значному недоборі врожаю, оскільки порушується провідна функція коренів. Рослини, уражені на ранніх етапах, часто не формують товарних качанів або плодів, що спричиняє серйозні економічні збитки.

Симптоматика
Надземні ознаки ураження проявляються у вигляді хлорозу та в'янення листя в спекотну погоду. При підкопуванні кореневої системи виявляються численні нарости, здуття та вузлуваті утворення різного розміру. У стадії розпаду ці нарости стають джерелом гниття та вторинної інфекції, що призводить до повного руйнування коренів та швидкої загибелі всього організму.

Умови поширення
Збудник кили активно розвивається на кислих ґрунтах при високому рівні вологості. Оптимальними умовами є температура ґрунту в межах 18-25 °C та вологість понад 70%. Інфекція поширюється разом із зараженою розсадою, через інвентар, дощову воду та при обробці ґрунту, переносячи спори патогена на нові, чисті ділянки городу.

Заходи профілактики
Система захисту базується на запобіганні занесенню інфекції та зміні кислотності ґрунту:

• Вапнування ґрунту для підтримання нейтральної або слаболужної реакції середовища.
• Вирощування стійких гібридів, які мають генетичну резистентність до патогена.
• Суворе дотримання сівозміни з перервою у 6-8 років для капустяних культур.
• Дезінфекція розсадників та використання лише здорового посадкового матеріалу.
• Своєчасна боротьба з бур'янами, що можуть бути резерваторами інфекції.