Полімікса злакова

Полімікса злакова (Polymyxa graminis) є ґрунтовим мікроорганізмом, що належить до класу плазмодіофорових. В агрономічному аспекті цей об'єкт відомий насамперед як облігатний паразит кореневої системи злакових рослин, який виконує функцію головного вектора для передачі небезпечних вірусів, що вражають посіви зернових.

Вузький спектр господарів Polymyxa graminis охоплює переважно колосові культури: пшеницю, ячмінь, жито та овес. Патоген паразитує виключно на коренях, де всередині рослинних клітин утворює спори, здатні виживати в ґрунті протягом багатьох років, навіть за відсутності живих рослин-господарів.

Симптоматика ураження найчастіше проявляється у вигляді вірусних інфекцій, які переносить паразит. До них належать мозаїчність, смугастість листя, карликовість та загальне пригнічення розвитку рослин. Через те, що уражається корінь, рослини стають менш стійкими до стресових факторів, що суттєво знижує врожайність та якість зерна.

Поширення патогена відбувається здебільшого через рухливі зооспори, які пересуваються у ґрунтових водах. Висока вологість та помірні температури є ідеальними умовами для активного інфікування кореневої системи в осінній період, що створює передумови для епіфітотій вірусних хвороб навесні.

Ефективні стратегії боротьби базуються на комплексі агротехнічних заходів, оскільки фунгіциди для ґрунту проти цього організму малоефективні:

• Впровадження в сівозміну культур, не схильних до ураження;
• Вирощування сортів зернових, що мають генетичну стійкість до вірусів, які переносить полімікса;
• Оптимізація строків сівби для уникнення періодів масового виходу зооспор;
• Боротьба з падалицею зернових та бур'янами, що є резерваторами інфекції.