Церкоспороз граната

Збудником цієї хвороби є гриб-патоген Pseudocercospora punicae, що є типовим представником мікозів, які вражають плодові культури в умовах підвищеної вологості. Цей паразит спеціалізується на гранаті звичайному, призводячи до серйозних метаболічних порушень у рослини-господаря.

Хвороба поширена в усіх регіонах вирощування граната, де кліматичні умови сприяють тривалому утриманню крапельно-рідинної вологи на поверхні листків. Вона вражає як молоді саджанці, так і дорослі плодоносні дерева, що перебувають у стадії активної вегетації.

Симптоматика починається з появи дрібних плям темно-коричневого кольору, які з часом розростаються і охоплюють значну частину листової пластинки. Уражені тканини передчасно відмирають, а навколо плям часто з'являється зона хлорозу. У вологих умовах на уражених ділянках з’являється характерний оливковий наліт, що складається з грибниці та конідій збудника.

• Передчасне опадання листя, що послаблює дерево.
• Зниження накопичення цукрів у плодах.
• Деформація молодих пагонів та їх засихання.
• Зменшення врожайності через виснаження рослини.
• Зниження товарної якості плодів через некротичні плями.

Епіфітотійний розвиток хвороби стає можливим при температурі повітря від +20 до +28 градусів та відносній вологості вище 70%. Конідії гриба легко поширюються за допомогою вітру та дощових крапель, проникаючи в епідерміс листя. Зимує гриб у рослинних рештках, що робить санітарну гігієну саду ключовим фактором контролю.

Для захисту гранатових насаджень рекомендується проводити профілактичні обробки фунгицидами контактної та системної дії в періоди ризику — навесні та на початку літа. Важливо забезпечити провітрювання крони через правильну обрізку та уникати перезволоження ґрунту. Систематичне збирання опалого листя значно знижує інфекційний фон на ділянці.