Псилахнум

Псилахнум (лат. Psilachnum) — рід грибів з класу аскоміцетів, що часто зустрічається в агроценозах. Хоча багато видів є сапротрофами, в умовах зниженого імунітету рослини вони можуть проявляти паразитичні властивості, призводячи до розвитку некрозів тканин та погіршення фітосанітарного стану посівів.

Найчастіше від уражень страждають стебла злакових культур, різнотрав'я та залишки рослин після збирання врожаю. Гриб здатний виживати в несприятливих умовах, перечікуючи їх у ґрунті або на рослинних рештках, що робить його потенційно небезпечним компонентом ґрунтової інфекції при порушенні сівозміни.

Основними ознаками ураження є формування на поверхні стебел дрібних плодових тіл (апотеціїв) світлих відтінків. Візуально це супроводжується локальним потемнінням тканин, їх розм’якшенням та утворенням нальоту. У запущених випадках відбувається передчасне відмирання частин рослини або погіршення якості врожаю.

Інтенсивний розвиток патогену спостерігається у періоди високої вологості, часто після затяжних опадів або в умовах густого стояння посівів, де обмежена циркуляція повітря. Температурний режим у межах 15-22 градусів Цельсія вважається оптимальним для розвитку міцелію та утворення спор псилахнуму.

Заходи захисту базуються на комплексній агротехніці:

• глибока оранка для знищення джерел інфекції;
• дотримання оптимальної густоти посіву для кращої аерації;
• своєчасне прибирання рослинних залишків;
• контроль водного балансу ґрунту.