Пурпурна іржа сорго

Збудником пурпурної іржі є вузькоспеціалізований патогенний гриб Puccinia purpurea. Цей паразит належить до класу іржастих грибів і здатний вражати рослину протягом усього вегетаційного періоду, виснажуючи її фізіологічні ресурси.

Основною кормовою базою для цього гриба є посіви сорго. За сприятливих кліматичних умов інфекція може швидко поширюватися на великих площах, охоплюючи як листя нижнього ярусу, так і більш молоді тканини рослини, що значно знижує загальну продуктивність агроценозу.

Первинні ознаки захворювання проявляються у вигляді дрібних плям пурпурного забарвлення, які згодом перетворюються на пустули. Ці утворення виступають над поверхнею епідермісу, розриваючи його та викидаючи масу уредоспор, які легко розносяться вітром на великі відстані.

Розвиток епіфітотій Puccinia purpurea безпосередньо залежить від наявності краплинної вологи та помірно високих температур. Саме тому хвороба найчастіше стає серйозною проблемою в регіонах з частими літніми опадами або при інтенсивному випаданні ранкової роси у фазі цвітіння.

Втрати врожаю від пурпурної іржі можуть сягати 15-30% залежно від інтенсивності ураження. Зниження фотосинтетичної активності призводить до недорозвинення колоса та погіршення якості насіння. Стратегія захисту включає такі кроки:

• Вирощування стійких до іржі сортів та гібридів селекції.
• Глибока заорювання рослинних решток, де зберігається інфекція.
• Дотримання просторової ізоляції між полями поточного та минулого року.
• Обробка фунгицидами системної дії при виявленні перших ознак спороношення.