Пірикуляріоз

Пірикуляріоз — це небезпечне грибкове захворювання рослин, збудником якого є патогени роду Pyricularia. Найбільш відомим представником є Pyricularia oryzae, який завдає колосальних збитків агропромисловому сектору, передусім посівам рису. Патоген вражає листя, вузли стебел та самі волоті, порушуючи обмін речовин у рослині.

Серед культур-господарів переважають злакові: рис, пшениця, ячмінь та просо. Гриб здатен зимувати у вигляді грибниці в насінні або рослинних рештках, що робить їх головним джерелом первинної інфекції в новому сезоні. Активний ріст міцелію починається з підвищенням температури та вологості навколишнього середовища.

Візуально хворобу можна розпізнати за появою веретеноподібних плям із світло-сірим центром та темно-коричневим обідком на листкових пластинках. Найбільш критичним проявом є ураження вузлів, що призводить до втрати здатності рослини транспортувати поживні речовини до зерна, внаслідок чого волоть передчасно біліє і стає стерильною.

Розвиток епіфітотій провокується високою вологістю повітря та стабільно теплими ночами, що сприяє швидкому утворенню та розсіюванню спор конідій. Агротехнічні помилки, зокрема надмірне азотне живлення, створюють ідеальні умови для швидкого розповсюдження патогена по всьому полю, особливо при загущених посівах.

Економічні втрати від цієї хвороби можуть бути катастрофічними, призводячи до повної втрати врожаю на окремих ділянках. Система захисту передбачає:

• вирощування стійких та толерантних сортів;
• дотримання сівозміни для розриву циклу розвитку гриба;
• протруєння насіннєвого матеріалу фунгіцидами;
• обробку фунгіцидами під час критичних фаз розвитку рослин.