Пітіозна коренева гниль

Збудником захворювання є ооміцет Pythium graminicola, що належить до ґрунтових фітопатогенів. Він вражає кореневу систему злакових культур, викликаючи її відмирання та пригнічуючи загальний розвиток рослини від стадії проростка.

Основними об'єктами ураження є пшениця, ячмінь, жито та кукурудза. Патоген здатний тривалий час зберігатися в ґрунті у вигляді ооспор, що робить його вкрай стійким до несприятливих погодних факторів та обмеженим у боротьбі за допомогою лише сівозміни.

Візуальними ознаками хвороби є відставання в рості, хлороз листя та побуріння або гниття коріння. Уражені рослини мають слабку кореневу систему, що робить їх чутливими до посухи, оскільки вони не можуть повноцінно отримувати вологу та поживні речовини з ґрунту.

Розвиток інфекції стимулюється високою вологістю ґрунту та прохолодними умовами навесні. Pythium graminicola швидко поширюється за допомогою рухливих зооспор, які пересуваються у ґрунтових капілярах до коріння рослин-господарів у пошуках джерел живлення.

Шкодочинність полягає у випаданні значної частини посівів, що веде до зниження густоти стояння та втрати врожаю. Заходи профілактики та боротьби включають:

• Використання фунгіцидних протруйників, ефективних проти ооміцетів.
• Забезпечення гарного дренажу ґрунту для запобігання перезволоженню.
• Дотримання просторової ізоляції та агротехнічних вимог при посіві.
• Уникнення надмірного ущільнення ґрунту на полі.