Радіомікоз

Радіомікоз — це інфекційне захворювання рослин, збудниками якого є гриби роду Radiomyces. Ці мікроорганізми переважно мешкають у ґрунті як сапротрофи, проте за сприятливих для них умов вони проявляють патогенні властивості. Хвороба класифікується як мокра гниль, оскільки гриб виділяє специфічні ферменти, що розщеплюють рослинні тканини.

Патоген вражає різноманітні сільськогосподарські культури, особливо ті, що вирощуються у закритому ґрунті. Найбільш вразливими є молоді рослини, розсада, а також плоди, що зберігаються в умовах підвищеної вологості. Гриб здатний швидко поширюватися на органічних залишках, що знаходяться у ґрунті або на поверхні субстрату.

Типовими ознаками хвороби є утворення водянистих плям, які з часом перетворюються на гнилі вогнища. Уражені ділянки швидко втрачають тургор, набувають темного кольору та вкриваються характерним нальотом міцелію. При сильному ураженні відбувається розкладання тканин, що супроводжується специфічним запахом та виділенням клітинного соку.

Розвитку радіомікозу сприяють висока вологість повітря та субстрату, а також відсутність належної циркуляції повітря. Оптимальна температура для росту гриба варіюється в межах 20–25°C. Інфекція легко переноситься разом із зараженою водою, інструментами для догляду, а також комахами, що мешкають у ґрунті.

Заходи захисту та профілактики включають комплекс агротехнічних та санітарних дій. Важливо стежити за рівнем вологості в теплицях, уникати перезволоження та забезпечувати якісну аерацію ґрунту.

• Використання стерильних ґрунтосумішей
• Дезінфекція інвентарю
• Видалення хворих рослин
• Дотримання режиму провітрювання