Ретикуласкові

Reticulascaceae — це родина мікроскопічних грибів із відділу аскоміцетів. Представники цієї групи часто зустрічаються як патогенні організми, що вражають як дикорослі, так і культурні види рослин. Біологічна особливість цих грибів полягає у формуванні стійких плодових тіл, які дозволяють їм виживати в несприятливих умовах зовнішнього середовища протягом тривалого часу.

Тип хвороби зазвичай визначається як локальний некроз або ураження провідних тканин рослини. Збудник проникає у тканини через тріщини, рани від обрізки або пошкодження, завдані шкідниками. Після проникнення гриб починає активно розростатися в міжклітинному просторі, виділяючи токсини, які поступово руйнують клітинні стінки та перешкоджають нормальному руху соків.

Симптоматика включає появу плям на корі, які з часом перетворюються на вдавлені виразки, що іноді супроводжуються камедетечею. Уражені гілки втрачають тургор, листя жовтіє та передчасно обпадає. При детальному огляді на корі можна помітити мікроскопічні плодові тіла у формі сітчастих утворень, які є ключовою ознакою для ідентифікації даної групи патогенів.

Умови розвитку інфекції тісно пов'язані з високим рівнем вологості та температурою повітря в межах 15–22 градусів Цельсія. Поширення спор відбувається переважно повітряно-крапельним шляхом. Густі, загущені насадження без належної вентиляції створюють ідеальне мікросередовище для швидкого розмноження гриба, що призводить до епіфітотійного розвитку захворювання на великих площах.

Шкідливість захворювання проявляється у поступовому відмиранні окремих частин крони, зниженні врожайності та загальному виснаженні рослини. Профілактика базується на дотриманні гігієни саду: своєчасному видаленні та спалюванні заражених частин, обробці місць зрізів садовим варом або антисептиками. Ефективними є також профілактичні обприскування мідьвмісними фунгіцидами в осінньо-весняний період.