Кореневий рак малини

Збудником кореневого раку малини є ґрунтова бактерія Rhizobium rubi. Цей патоген належить до групи бактерій, що спричиняють утворення пухлинних розростань на підземних органах рослин. Інфекція потрапляє до рослинних тканин через пошкодження кореневої системи, що часто стається при пересадці або під час обробки ґрунту.

Хвороба вражає передусім малину та ожину. Бактерія здатна тривалий час виживати у ґрунті, навіть за відсутності сприйнятливих господарів, утворюючи стійкі колонії. Це робить боротьбу з патогеном складною, оскільки будь-яка висадка нової розсади на заражену ділянку несе ризик швидкого поширення інфекції.

Типовими ознаками хвороби є утворення вузлуватих наростів на корінні та біля основи пагонів. Спочатку ці нарости м’які, кремового кольору, але згодом вони стають бурими, твердими та горбкуватими. Внаслідок деформації тканин порушується провідна система коренів, що призводить до загального виснаження куща та зниження його стійкості до морозів та посухи.

Розвиток патогену активізується при теплій та вологій погоді. Основними джерелами розповсюдження є заражений садивний матеріал та нестерильний садовий інвентар. Важливо враховувати, що наявність шкідників (наприклад, нематод) у ґрунті суттєво підвищує ймовірність інфікування, оскільки вони створюють необхідні «ворота» для проникнення бактерій.

Заходи боротьби зводяться до повної ізоляції уражених примірників. Викопувати хворі кущі потрібно разом із великою грудкою землі, після чого їх слід обов'язково спалити. Профілактика включає використання сертифікованого садивного матеріалу, вирощування культур на ділянках, де не було спалахів бактеріального раку, та підтримання оптимального кислотно-лужного балансу ґрунту.