Сітчастість плодів яблуні

Сітчастість плодів яблуні — це фізіологічне порушення, що проявляється у вигляді шорсткої шкірки на поверхні плодів. Воно не має інфекційного походження, тому його правильніше класифікувати не як хворобу, а як наслідок несприятливих умов середовища або реакцію рослини на зовнішні подразники.

Головною ознакою ураження є формування на шкірці плода ділянок, що нагадують іржаву сітку або пробкову тканину. У важких випадках площа ураження може охоплювати весь плід, що суттєво деформує його зовнішній вигляд та знижує сортність готової продукції.

Розвиток сітчастості тісно пов'язаний з умовами навколишнього середовища в перші дні після цвітіння. Висока вологість, нічні заморозки або занадто різкі перепади температур стимулюють утворення суберину в клітинах епідермісу, що і призводить до появи характерної «шорсткої шкіри».

Господарська шкода від цього явища значна, оскільки плоди із дефектами не проходять відбір для експорту чи продажу у мережевих супермаркетах. Окрім візуального дефекту, такі яблука гірше зберігаються через активніше випаровування вологи через пошкоджену захисну оболонку.

Профілактика базується на мінімізації стресів для дерев у критичні фази росту. Важливими заходами є:

• підбір стійких до сітчастості сортів;
• обережне використання пестицидів після цвітіння;
• дотримання агротехніки поливу;
• коректне застосування добрив для зміцнення клітинних стінок.