Сахароміцети

Термін Saccharomycetales об’єднує групу дріжджових грибів, які у фітопатології розглядаються як причини вторинного ураження та мікробіологічного псування продукції. Хоча вони не є класичними збудниками хвороб, їх роль у знищенні товарного врожаю є суттєвою через провокацію процесів бродіння.

Під удар потрапляють культури, багаті на вуглеводи та цукри: виноград, суниця, томати, персики та різні види плодово-ягідних насаджень. Особливо вразливими є плоди, які мають механічні пошкодження, тріщини або були пошкоджені комахами чи птахами.

Основними ознаками ураження є поява специфічного запаху бродіння, швидке розм'якшення м'якоті та виділення рідини. Часто на місці ураження з’являється пухкий наліт, що супроводжується активним виділенням вуглекислого газу, що візуально виглядає як «кипіння» тканин плоду.

Розвиток патогену стимулюється високою вологістю повітря та температурою вище 15–20°C. Поширення відбувається через спори, які розносяться вітром, водою та комахами. Найвищий ризик виникає під час дощового сезону в період дозрівання врожаю, коли шкірка плодів стає тонкою та схильною до розтріскування.

Шкодочинність полягає у швидкій втраті продукції під час зберігання. Заходи профілактики включають:

• Регулярний огляд насаджень.
• Видалення пошкоджених плодів з поля.
• Боротьбу зі шкідниками, що пошкоджують шкірку.
• Використання антисептичних засобів при закладці на зберігання.
• Забезпечення вентиляції у сховищах.