Сакхаромікодові дріжджі

Сакхаромікодові (Saccharomycodaceae) — це родина дріжджових грибів, які в агрономії розглядаються як збудники специфічних захворювань плодів, що спричиняють процеси бродіння та подальше гниття рослинних тканин. На відміну від типових міцеліальних патогенів, ці мікроорганізми є одноклітинними та інтенсивно переробляють цукри в соці пошкоджених плодів.

Ці організми найчастіше вражають плодові та ягідні культури, особливо ті, що накопичують високу концентрацію цукрів під час дозрівання. Найбільш вразливими є виноград, яблука, груші, персики та сливи. Інфекція починається переважно в місцях механічних пошкоджень шкірки або після проколів, зроблених шкідниками, що живляться соком рослин.

Симптоми ураження виявляються у вигляді розм'якшення тканин плода, виникнення специфічного кислого або спиртового запаху, а також виділення пухирців газу в зоні ураження. Часто навколо осередку зараження утворюється волога пляма з нальотом білого або кремового кольору, що свідчить про інтенсивне розмноження дріжджових колоній.

Розвиток Saccharomycodaceae тісно пов'язаний з погодними умовами: високу активність вони проявляють за умови теплої погоди та підвищеної вологості повітря. Важливим чинником поширення є наявність механічних пошкоджень на плодах та активність комах, таких як плодожерки або оси, які переносять клітини дріжджів на здорові рослини.

Шкодочинність цих грибів полягає у втраті товарного вигляду продукції, зміні смакових якостей та неможливості тривалого зберігання врожаю. Для захисту саду важливо проводити боротьбу зі шкідниками, збирати плоди без травмування шкірки, а також дотримуватися санітарних заходів, зокрема видалення падалиці з пристовбурних кіл.