Їжовик лускатий

Sarcodon squamosus, відомий як їжовик лускатий, є грибом, що входить до порядку Теолефорових. Попри те, що він має харчову цінність, у сфері лісової фітопатології цей вид розглядається як об’єкт, що вступає у мікоризні зв’язки з корінням хвойних порід. В окремих випадках цей симбіоз може впливати на життєздатність дерев та їхній загальний фізіологічний стан.

Збудником є грибниця, що колонізує кореневу систему дерев. З точки зору агрономічної науки про ліс, це явище не є класичною хворобою агрокультур, проте воно відіграє роль у формуванні мікробіоценозу ґрунту. Тип впливу на рослину пов'язаний із конкуренцією за поживні речовини, що може бути критичним для молодих або ослаблених екземплярів.

Головними культурами, що взаємодіють із Sarcodon squamosus, є сосна звичайна та інші хвойні дерева. Симптоми ураження проявляються через пригнічення росту, пожовтіння хвої та передчасне скидання голок. Важливою ознакою присутності гриба є формування характерних плодових тіл із лускатою поверхнею навколо стовбурів дерев у осінній період.

Факторами розвитку є підвищена вологість ґрунту та наявність великої кількості хвойного опаду. Розмноження гриба відбувається спорами, які переносяться вітром, або через контакт кореневих систем у ґрунті. Найбільш інтенсивний розвиток спостерігається у другій половині літа та восени, коли температурний режим стає помірним, а вологість повітря та ґрунту зростає.

Шкідливість полягає у зниженні імунітету хвойних насаджень до вторинних патогенів. Для захисту та профілактики рекомендується дотримуватися наступних заходів:

• Проведення моніторингу стану кореневої системи в уражених насадженнях.
• Дотримання правил лісокористування та недопущення надмірного травмування коріння.
• Забезпечення раціонального дренажу ділянок, де виявлено скупчення грибниці.
• Посилення заходів з догляду за молодими сосновими лісами у перші роки їх росту.