Шизосахароміцетна хвороба

Збудником цієї патології є гриби класу Schizosaccharomycetes (дріжджі, що діляться). На відміну від звичайних дріжджів, ці мікроорганізми розмножуються поділом клітин, що робить їх досить стійкими до зовнішніх умов. В агрономічній практиці вони часто класифікуються як гриби, що спричиняють деградацію тканин рослин, особливо в умовах підвищеної цукристості плодів.

До групи ризику входять переважно плодові культури, зокрема виноград, яблука та груші. Патоген частіше вражає плоди, які вже мають мікротріщини або пошкодження, завдані комахами. В таких місцях гриби починають активно розмножуватися, використовуючи вуглеводи рослин для власного метаболізму, що призводить до швидкого руйнування клітинних структур.

Основними ознаками ураження є розм’якшення тканин, поява специфічного кислуватого запаху та утворення рідкого ексудату на поверхні. У місцях інфікування спостерігається інтенсивне виділення газів, що може призвести до розриву шкірки плоду. Згодом уражена ділянка покривається слизовим нальотом світлого відтінку, який з часом стає бурим.

Умови розвитку хвороби включають високу температуру повітря та вологість, що створює ідеальне середовище для розмноження дріжджоподібних грибів. Поширенню інфекції сприяє також контакт хворих плодів зі здоровими під час транспортування або зберігання, а також перенесення спор гриба шкідниками, такими як плодожерки та довгоносики.

Профілактика та заходи захисту повинні включати:

• Проведення регулярних обробок інсектицидами для зниження кількості пошкоджених плодів.
• Суворе дотримання режиму вологості та температури у сховищах для врожаю.
• Своєчасне видалення з саду гнилих та опалих плодів, які є джерелом інфекції.
• Використання фунгіцидних препаратів широкого спектру дії на етапі дозрівання.

Вредоносність захворювання є значною, особливо для галузі садівництва та виноробства. Оскільки шизосахароміцети здатні швидко ферментувати цукри, уражена продукція втрачає свої харчові якості, стає непридатною для зберігання і несе ризик повної втрати партії врожаю через швидке зараження сусідніх плодів під час зберігання.