Хлороз сіянців

Хлороз сіянців — це фізіологічне розлад, викликане порушенням синтезу хлорофілу в клітинах рослин, що призводить до втрати природного зеленого забарвлення. Це захворювання має переважно неінфекційний характер, виникаючи через невідповідність умов вирощування біологічним потребам культури на початкових етапах розвитку.

Дана патологія вражає більшість плодово-ягідних та овочевих культур. Зокрема, дуже вразливим є персик при вирощуванні з кісточки або живців: через високу чутливість до складу ґрунту сіянці персика часто демонструють ознаки хлорозу при дефіциті заліза, що робить його критично важливою культурою для моніторингу.

Основними ознаками ураження є пожовтіння міжжилкового простору на молодих листках, тоді як самі жилки тривалий час залишаються зеленими. З розвитком хвороби листя може скручуватися, висихати по краях, а стебло стає тонким і ламким, що зрештою призводить до зупинки росту та відмирання всієї надземної частини.

Умови поширення хвороби тісно пов'язані з фізико-хімічними показниками ґрунту, такими як висока лужність, перезволоження та відсутність доступу кисню до коренів. Також значну роль відіграє дисбаланс у мінеральному живленні, коли коріння не здатне засвоювати необхідні елементи (залізо, марганець, магній) через невідповідний рівень pH середовища.

Шкодочинність хлорозу виявляється в суттєвому уповільненні темпів росту сіянців, зниженні їхнього імунітету та можливій загибелі всього посівного матеріалу. Захисні заходи включають:

• коригування кислотності ґрунту;
• покращення дренажу для аерації;
• застосування хелатних мікродобрив у вигляді позакореневого підживлення;
• контроль температурного режиму в розсадниках.