Септоріоз пшениці

Збудником цієї хвороби є патогенний гриб Septoriella elongata, що спеціалізується на ураженні злакових культур. Цей мікроорганізм належить до групи грибів, які викликають плямистості різного типу, що значно ускладнює фотосинтетичні процеси в тканинах рослин.

До групи ризику входять головним чином колосові культури, такі як пшениця, жито та окремі види ячменю. Гриб здатен уражати всі наземні органи рослини, починаючи з нижніх листків, які ближче до ґрунту, де зберігається вища вологість, і закінчуючи генеративними органами в пізніші фази розвитку.

Первинними ознаками зараження є дрібні жовтуваті плями, які поступово розростаються та набувають бурого кольору з характерною облямівкою. Важливим діагностичним показником є формування дрібних чорних крапок — пікнід, у яких дозрівають спори гриба, що забезпечують подальше поширення інфекції на сусідні рослини.

Умови, що сприяють швидкому розвитку хвороби, включають затяжну дощову погоду та температурний режим у межах 15–25°C. Висока вологість повітря є критичним фактором для проростання спор та колонізації нових тканин, тому в роки з надмірними опадами ризик епіфітотій суттєво зростає.

Економічна шкодочинність полягає у зниженні асиміляційної площі листя, що призводить до недобору врожаю та погіршення якості зерна. Рослини, уражені септоріозом, мають меншу масу зернівок та нижчі показники натури зерна, що безпосередньо впливає на прибутковість аграрного господарства.

• Використання фунгіцидів під час виходу в трубку.
• Дотримання просторової ізоляції між полями.
• Вибір стійких до септоріозу сортів пшениці.
• Якісна оранка з загортанням пожнивних решток.