Сфацелія

Сфацелія (Sphacelia) — це конідіальна стадія розвитку сумчастого гриба Claviceps purpurea, що викликає таке небезпечне захворювання, як ріжки злаків. Цей патоген є спеціалізованим паразитом, що вражає зав'язі квіток у зернових культур, перетворюючи їх на специфічні спороносні структури. Розуміння циклу розвитку цієї стадії є критичним для своєчасної діагностики захворювання на полях.

Під удар потрапляють жито, пшениця, ячмінь, овес, просо та велика кількість дикорослих злакових трав. Гриб потрапляє в квітку через пиляки, де починає активно розростатися, руйнуючи тканини зародка. Замість повноцінного зерна формується гіфи гриба, які пізніше ущільнюються, утворюючи склероції, що містять алкалоїди, небезпечні як для людей, так і для тварин.

Головним симптомом інфікування сфацелією є виділення крапель липкої солодкої рідини на колоссях. Ця «медвяна роса» містить велику кількість конідій, які легко розносяться вітром, дощем або комахами. Помітна поява такої рідини на полі свідчить про активну фазу спороношення гриба та високий ризик епіфітотії в межах одного масиву.

Розвиток захворювання безпосередньо залежить від погодних умов під час цвітіння культур. Волога погода, тумани та відносно низькі температури сприяють поширенню інфекції. Якщо період цвітіння розтягнутий, кількість інфікованих колосків значно зростає, оскільки гриб має більше часу для впровадження в нові незаражені квітки.

Система захисних заходів для запобігання поширенню сфацелії включає наступні кроки:

• Очищення насіннєвого матеріалу від домішок ріжків методом сортування та калібрування.
• Дотримання просторової ізоляції між посівами зернових.
• Глибока оранка ґрунту, що перешкоджає проростанню склероціїв, які перезимували в полі.
• Боротьба з бур'янами-злаками на прилеглих територіях для знищення джерел первинної інфекції.