Сквамарина

Сквамарина (Squamarina) — це рід лишайників, які часто зустрічаються на стовбурах дерев, камінні та ґрунті. Хоча в сільському господарстві їх часто плутають із грибковими хворобами, важливо розуміти, що це симбіотичні організми. Вони використовують дерево лише як субстрат для кріплення, не проникаючи всередину живих тканин рослини.

Шкідливість сквамарини полягає у створенні механічних перешкод для нормального функціонування кори. Велика кількість лишайників обмежує доступ повітря до камбію, що уповільнює розвиток дерева. Крім того, під шаром лишайників створюється мікроклімат із підвищеною вологістю, який стає ідеальним притулком для шкідників, таких як щитівки або кліщі.

Зовнішні ознаки присутності лишайника включають появу на стовбурах та гілках чітких, лускатих утворень, які можуть мати колір від світло-зеленого до коричневого. Вони щільно прикріплені до кори і зазвичай не викликають швидкого відмирання частин дерева, проте їх тривале перебування призводить до поступового зниження життєздатності рослини.

Розвиток цих організмів провокується недостатнім доглядом за садом. Загущені крони, відсутність обрізки, надмірна вологість повітря та затінення ділянки створюють сприятливі умови для поширення спір. Сквамарина найбільш активно колонізує старі дерева з грубою, потрісканою корою, де накопичується волога та органічні рештки.

Для контролю поширення лишайників рекомендується проводити комплексні заходи. До них відносяться:

• регулярне очищення штамбів металевими щітками (обережно, не пошкоджуючи живу кору);
• побілка вапняним розчином;
• обробка дерев мідьвмісними фунгіцидами в період спокою;
• проріджування крон для кращого освітлення та вентиляції.