Сквамаріна лентігера

Squamarina lentigera (Сквамаріна лентігера) — це представник епігейних лишайників, який з агрономічної точки зору розглядається як індикатор незадовільного стану ґрунтового покриву. Хоча це не патоген у класичному розумінні хвороби рослин, його поява завдає прямої шкоди врожайності через зміну фізико-хімічних властивостей верхнього шару ґрунту.

Природа цього об'єкта полягає у симбіотичному союзі грибів та водоростей. Даний лишайник здатний утворювати стійкі колонії на поверхні субстрату, що призводить до формування щільної скоринки. Це ускладнює аерацію ґрунту та поглинання вологи, що вкрай негативно позначається на початкових етапах розвитку культурних рослин.

Основними симптомами присутності є поява світло-сірих або жовтуватих лусочок, що щільно прилягають до землі. Вони створюють фізичний бар'єр, через який проросткам важко пробитися на поверхню. У разі масового розповсюдження спостерігається зрідженість посівів та виражене відставання культур у рості.

Умови для поширення лишайника включають високий рівень інсоляції при відкритому ґрунті, низьку конкуренцію з боку вищих рослин та специфічний мікроклімат. Найчастіше він зустрічається на полях із порушеною технологією обробітку, де відсутнє якісне покриття поверхні культурою, а також у місцях із засоленням або надмірною лужністю.

Для захисту полів та відновлення продуктивності ґрунту рекомендується наступний комплекс заходів:

• Проведення глибокої або поверхневої оранки для механічного знищення таллома.
• Внесення органічних добрив для стимуляції мікробіологічної активності ґрунту.
• Дотримання сівозмін із використанням сидератів для швидкого покриття поверхні ґрунту.
• Регулювання кислотності ґрунту шляхом вапнування або гіпсування залежно від показників.