Стахіботріотоксикоз

Збудником захворювання є мікроскопічний гриб Stachybotrys chartarum. Це сапрофітний організм, що інтенсивно розвивається на рослинних рештках, багатих на целюлозу. Хоча він частіше асоціюється з пліснявою в приміщеннях, в аграрному секторі він є серйозною проблемою для якості зібраного врожаю грубих кормів, створюючи умови для виникнення токсикозів у сільськогосподарських тварин.

Гриб уражає переважно суху рослинну масу, зокрема сіно, солому, силос та зернові відходи після обмолоту. Ураження відбувається під час несприятливих умов збору врожаю, коли рослини тривалий час контактують з вологим ґрунтом або підпадають під затяжні опади у валках. Це перетворює якісний корм на небезпечний субстрат для розвитку грибкової інфекції.

Симптоматика ураження проявляється появою на стеблах та листках характерного темно-оливкового або чорного нальоту, який нагадує сажу. Уражені ділянки стають ламкими, втрачають поживну цінність, а при струшуванні виділяють хмару дрібних спор. Часто ураження супроводжується специфічним неприємним запахом плісняви, який вказує на активність міцелію всередині тканин рослини.

Головними умовами розвитку патогена є вологість матеріалу понад 20% та відсутність належної вентиляції. Оптимальна температура для росту гриба становить від +18°C до +28°C. Розповсюдження спор відбувається повітряно-крапельним шляхом під час ворошіння кормів, що створює ризик швидкого зараження великих обсягів продукції, яка зберігається в одному приміщенні.

Шкодочинність Stachybotrys полягає у продукуванні потужних мікотоксинів. Заходи захисту базуються на суворому дотриманні агротехнічних вимог: своєчасне скошування, ретельне просушування сировини перед пресуванням та складуванням. Рекомендується зберігати корми на піддонах у сухих, добре провітрюваних сховищах, регулярно контролюючи вологість та відсутність ознак пліснявіння.