Стагоноспороз листя злакових

Збудником цієї хвороби є гриб Stagonospora foliicola, що належить до групи патогенів, які викликають плямистості листкового апарату. Цей фітопатоген спеціалізується на ураженні вегетативних частин зернових культур, значно погіршуючи фізіологічний стан рослин у період активної вегетації.

Хвороба найчастіше зустрічається на посівах пшениці та ячменю, проте може уражати й інші види злакових трав. Інфекція здатна швидко поширюватися на великих площах, особливо в умовах інтенсивного землеробства та при порушенні технології вирощування сільськогосподарських культур.

Основними ознаками ураження є поява на листі світло-коричневих плям з чітко окресленими або розмитими краями. Характерною особливістю є формування в зоні некрозу дрібних пікнід, що виглядають як чорні цятки. Уражені листки швидко жовтіють, втрачають фотосинтетичну активність та відмирають, що негативно впливає на формування колоса.

Для інтенсивного розвитку гриба необхідні тривала волога погода та помірні температури. Спори патогена легко переносяться вітром та краплями дощу від нижніх ярусів рослин до верхніх. Джерелами інфекції виступають заражене насіння, пожнивні рештки, що залишилися на полі після збирання попередньої культури, а також сходи падалиці.

Економічні втрати від стагоноспорозу можуть бути значними, оскільки передчасна загибель листя призводить до недобору врожаю зерна. Комплексна система захисту повинна базуватися на таких елементах:

• використання фунгіцидної обробки посівів під час виходу в трубку та цвітіння;
• дотримання сівозміни з мінімізацією пшениці по пшениці;
• глибока оранка для знищення джерел інфекції;
• використання протравленого насіннєвого матеріалу.