Стигматульоз

Стигматульоз є грибковим захворюванням, яке спричиняють мікроміцети роду Stigmatula. Ці патогени належать до групи сумчастих грибів (Ascomycota) і здатні вражати переважно листя та молоді пагони деревних рослин. Захворювання характеризується поступовим розвитком інфекції, що призводить до порушення фізіологічних процесів у рослині-господарі.

Найчастіше від стигматульозу страждають листяні породи дерев, зокрема види роду дуб, а також деякі чагарникові культури. Патоген має здатність до тривалої персистенції в тканинах, де він формує свої генеративні органи. Ураження часто мають осередковий характер, але за сприятливих умов здатні охоплювати значну частину крони дерева.

Основними ознаками ураження є поява характерних плям, що мають вигляд некротичних зон з темною облямівкою. Згодом на поверхні плям розвиваються плодові тіла збудника — дрібні, ледь помітні темні точки. Окрім візуальної деформації листової пластини, спостерігається передчасний хлороз та передчасний листопад, що суттєво послаблює життєздатність рослини.

Для інтенсивного розповсюдження Stigmatula необхідні умови підвищеної вологості та наявності крапельно-рідкої вологи на поверхні листя. Спори патогену ефективно поширюються вітром та потоками води. Загущені насадження, де повітря погано прогрівається і провітрюється, стають осередками стійкого інфекційного навантаження, особливо в дощові сезони.

Система захисних заходів базується на санітарній гігієні саду або лісового масиву. Основним кроком є видалення та знищення опалого листя, оскільки воно є головним джерелом збереження інфекції в зимовий період. Ефективними методами профілактики є:

• Проведення своєчасної санітарної обрізки та видалення хворих пагонів.
• Забезпечення належного провітрювання крони дерев шляхом правильного формування.
• Обробка фунгіцидними препаратами на основі міді на початкових стадіях вегетації.