Звичайна парша картоплі

Збудником звичайної парші картоплі є ґрунтовий актиноміцет Streptomyces albidoflavus. Цей мікроорганізм мешкає у ґрунті, де успішно живиться органічними залишками, проте за певних агротехнічних та кліматичних умов стає небезпечним паразитом, що вражає підземні органи сільськогосподарських культур.

Головною культурою-господарем є картопля, проте інфекція може поширюватися також на столові буряки, моркву, редьку та інші коренеплоди. Проникнення патогена в тканини рослини відбувається через природні отвори, такі як сочевички, або через пошкодження, отримані під час механічного обробітку ґрунту або діяльності шкідників.

Ознаки хвороби стають помітними під час збору врожаю. На поверхні бульб утворюються різноманітні за формою виразки: плоскі, опуклі, сітчасті або глибокі кратероподібні утворення. Пошкоджені ділянки швидко пробковіють, втрачаючи естетичний вигляд. Хоча внутрішня якість м’якуша зазвичай не страждає, уражені плоди значно гірше зберігаються взимку.

Сприятливими умовами для спалаху парші є низька вологість ґрунту у період утворення бульб, а також нейтральна або слаболужна реакція ґрунтового розчину. Активність Streptomyces albidoflavus зростає за температур вище +20...+25°C. Важливим джерелом зараження є ґрунт, у якому бактерія здатна виживати роками без заміни культури.

• Дотримання сівозміни з використанням сидеральних культур (жито, гірчиця).
• Використання фізіологічно кислих добрив (сульфат амонію) для підкислення ґрунту.
• Вибір стійких до парші сортів картоплі.
• Уникнення вапнування ґрунту безпосередньо перед посадкою картоплі.
• Використання якісного оздоровленого садивного матеріалу.