Стрептомікоз картоплі

Збудником цієї хвороби є ґрунтова бактерія Streptomyces bottropensis, що належить до групи актиноміцетів. Цей мікроорганізм є небезпечним фітопатогеном, здатним уражати підземні органи рослин. Бактерія широко розповсюджена в ґрунтах з певними фізико-хімічними характеристиками, де вона тривалий час зберігає свою життєздатність як сапрофіт.

Головним об'єктом ураження є картопля, проте патоген може зустрічатися і на інших коренеплодах. Хвороба значно знижує якісні показники врожаю, оскільки бактерії інфікують молоді бульби безпосередньо через сочевички або мікропошкодження шкірки. Інфекція часто поширюється з ґрунтовими водами, сільськогосподарським знаряддям та зараженим садивним матеріалом.

Основним симптомом є виникнення парші на поверхні бульб. Уражені ділянки виглядають як сухі виразки, поглиблення або струп’ясті нарости бурого відтінку. Ураження порушує цілісність шкірки, що робить бульбу вразливою до висихання та подальшого проникнення вторинної мікрофлори, що викликає гниття під час зберігання у сховищах.

Розвиток патогену активізується за умов високої температури ґрунту та відносно низької вологості. Важливим фактором є реакція ґрунтового середовища: Streptomyces bottropensis найшвидше розвивається на лужних ґрунтах. Саме тому внесення великих доз вапна або золи на заражених ділянках часто призводить до стрімкого поширення хвороби на посівах.

• Впровадження сівозмін із використанням культур-попередників, що підкислюють ґрунт.
• Вибір стійких до парші сортів картоплі.
• Контроль рівня pH ґрунту для недопущення залуження.
• Знезараження посадкового матеріалу сучасними протруйниками.
• Забезпечення стабільного зволоження ґрунту в критичні фази росту.

Економічна шкода від стрептомікозу полягає не лише у втраті валового збору, а й у значному зниженні ринкової вартості продукції. Оскільки уражені бульби втрачають привабливий вигляд і гірше зберігаються, боротьба з цим збудником є обов'язковим елементом технологічної карти вирощування картоплі в професійних господарствах.