Стрептомікозна парша

Streptomyces cremeus — це вид ґрунтових актиноміцетів, що належать до групи збудників звичайної парші сільськогосподарських культур. Ці мікроорганізми характеризуються розвиненим міцелієм, що дозволяє їм довготривало існувати в ґрунті як сапротрофи. У разі потрапляння на чутливі рослини вони переходять до паразитичного способу життя, що призводить до втрати врожаю та погіршення його якості.

Основними об'єктами ураження є культури, що вирощуються заради плодів у ґрунті, зокрема картопля. Також патоген вражає цукрові буряки, моркву, пастернак та інші коренеплоди. Бактерії проникають у тканини рослини через природні отвори, наприклад, сочевички, або через мікротріщини, які з'являються під час інтенсивного росту плодів.

Симптоматика захворювання проявляється через деформацію поверхні плодів. Основні ознаки включають:

• освіта плям з корковою тканиною на поверхні коренеплодів;
• поглиблені виразки, що супроводжуються розтріскуванням шкірки;
• зміна кольору уражених ділянок на бурий або темний;
• передчасне гниття плодів під час зимового зберігання в сховищах.

Умови розвитку патогену залежать від хімічного складу ґрунту та погодних факторів. Streptomyces cremeus найактивніше розвивається при лужній або нейтральній реакції ґрунтового середовища. Оптимальними умовами є температура ґрунту в межах 20–28 градусів тепла та недостатня вологість у критичні фази розвитку рослини, що робить клітинні стінки менш стійкими до впровадження інфекції.

Профілактика та боротьба з хворобою базуються на агротехнічних методах. Важливо підтримувати слабокислу реакцію ґрунту, уникати надмірного внесення свіжого гною та вапна безпосередньо перед посадкою. Використання якісного, здорового посадкового матеріалу та вирощування сортів, стійких до парші, дозволяє мінімізувати економічні втрати та отримати стабільний врожай.