Звичайна парша картоплі

Збудником звичайної парші є актиноміцети, серед яких виділяють Streptomyces erythraeus. Ці мікроорганізми є постійними мешканцями ґрунту, які здатні тривалий час зберігати життєздатність у рослинних рештках. Хвороба вважається однією з найбільш поширених проблем, що суттєво впливають на якість урожаю коренеплодів та бульб.

Головною культурою-господарем виступає картопля. Патоген проникає в молоді тканини бульб через сочевички та механічні пошкодження. Окрім картоплі, хвороба може вражати столовий буряк, моркву та інші коренеплодні культури, що знаходяться у безпосередньому контакті з інфікованим ґрунтом.

Зовнішні ознаки ураження проявляються у вигляді огрубілих плям, виразок або наростів на шкірці бульби. Залежно від сорту та ступеня розвитку інфекції, ураження можуть бути поверхневими або глибокими, що призводить до деформації плодів та значного погіршення їх смакових якостей.

Розвиток патогену стимулюється високим рівнем pH ґрунту (нейтральна або слаболужна реакція) та високими температурами повітря. Суха погода в період активного формування бульб створює ідеальні умови для розмноження стрептоміцетів, що робить цей період критичним для фітосанітарного стану поля.

• Уникання внесення свіжого гною безпосередньо під посадку.
• Застосування фізіологічно кислих мінеральних добрив.
• Дотримання сівозміни з використанням культур, що підкислюють ґрунт.
• Використання здорового насіннєвого матеріалу.
• Полив у критичні фази розвитку рослин.

Система захисту базується на контролі кислотності ґрунту, оскільки актиноміцети не витримують кислого середовища. Комплексна профілактика включає вибір сортів з високою стійкістю до парші та раціональне використання добрив, що не порушують мікробіологічний баланс ґрунту на користь патогенів.