Стрептомікоз

Streptomyces galilaeus — це ґрунтовий патогенний актиноміцет, що належить до групи грампозитивних бактерій. Цей мікроорганізм викликає розвиток стрептомікозів, які вражають підземні частини сільськогосподарських культур, значно знижуючи їхню якість та товарність у процесі вегетації.

Головними об'єктами ураження є коренеплоди, зокрема картопля та цукровий буряк. Збудник проникає в тканини рослин через механічні пошкодження або природні отвори, такі як сочевички, що призводить до локальної зміни структури шкірки та порушення обмінних процесів у клітинах рослини-господаря.

Візуальними ознаками хвороби є виникнення парші: сухих виразок, пробкових наростів або вдавлень на поверхні плодів. Ці ураження часто мають коричневий відтінок і шорстку структуру, що створює сприятливі умови для проникнення вторинної мікрофлори, такої як фузаріозні або бактеріальні гнилі, що особливо небезпечно під час зберігання.

Активність розвитку бактерії тісно пов'язана з фізико-хімічними властивостями ґрунту. Streptomyces galilaeus найбільш інтенсивно розвивається на легких ґрунтах з нейтральною або слаболужною реакцією, а також у періоди дефіциту вологи, коли природний імунітет рослин знижується, а активність ґрунтових антагоністів падає.

• Вирощування культур на ділянках з кислою реакцією ґрунтового розчину.
• Використання здорового посівного матеріалу та якісних сортів.
• Систематичне внесення органічних добрив для оздоровлення ґрунту.
• Дотримання режиму зволоження під час формування коренеплодів.
• Уникнення надмірного внесення свіжого гною перед посадкою.

Економічна шкода від стрептомікозу виражається у втраті товарного вигляду продукції та зменшенні термінів зберігання врожаю. Через деформацію шкірки коренеплоди швидше втрачають вологу, в'януть і стають непридатними для тривалого транспортування, що потребує інтегрованого підходу до захисту полів та суворого дотримання агротехнічних норм.