Стрептомікозна парша

Стрептомікозна парша спричиняється ґрунтовими актиноміцетами Streptomyces netropsis. Ці мікроорганізми живуть у ґрунті сапротрофно, живлячись органічними залишками, але за сприятливих умов переходять до паразитичного способу життя, вражаючи підземні органи сільськогосподарських культур.

Найбільш чутливими до цієї інфекції є картопля, цукровий буряк та морква. Патоген вражає молоді тканини коренеплодів та бульб, проникаючи через природні отвори, такі як сочевички, що призводить до формування характерних уражених ділянок на поверхні шкірки.

Візуально хвороба проявляється появою різноманітних виразок, які можуть бути поверхневими або глибокими. Уражені місця часто покриваються пробковою тканиною, що надає бульбам неохайного вигляду, знижує їхню ринкову вартість та робить їх вразливими до проникнення вторинної інфекції.

Інтенсивність поширення хвороби напряму залежить від вологості ґрунту та його кислотності. Streptomyces netropsis найкраще почувається у сухому ґрунті з лужною реакцією середовища. Тому під час посушливих періодів у критичні фази розвитку рослин ризик масового ураження врожаю суттєво зростає.

Економічна шкода від стрептомікозу значна, адже уражена продукція має низький термін зберігання. У сховищах такі бульби швидко гниють, заражаючи сусідні плоди. Для запобігання поширенню патогену критично важливо контролювати кислотність ґрунту та уникати надмірного внесення вапна.

• Чергування культур у сівозміні з використанням сидератів.
• Підтримка оптимальної вологості ґрунту в період бульбоутворення.
• Використання фізіологічно кислих мінеральних добрив.
• Оздоровлення ґрунту за допомогою біологічних фунгіцидів.
• Ретельне сортування посадкового матеріалу перед висадкою.