Стробіломіцетові

Strobilomycetaceae належать до порядку Болетальні. Варто уточнити, що в контексті сільськогосподарської фітопатології ці організми не класифікуються як збудники хвороб рослин, оскільки їхній життєвий цикл не передбачає паразитування на сільськогосподарських чи лісових культурах.

Біологічно ці гриби є симбіонтами, що утворюють мікоризу. Вони відіграють важливу роль у колообігу поживних речовин у лісі, допомагаючи кореневим системам дерев поглинати мінеральні сполуки з ґрунту в обмін на органічні вуглеводи, які вони отримують від рослини-господаря.

Дані гриби найчастіше виявляють у лісових насадженнях. Вони не уражають городину чи польові культури, тому загроза для врожаю відсутня. Їхній розвиток обмежений специфічними умовами лісового ґрунту та наявністю дорослих дерев, з якими вони вступають у симбіоз.

Зовнішні ознаки їхньої присутності обмежуються появою плодових тіл у період підвищеної вологості. Ці структури легко впізнати за особливою текстурою шапинки, яка часто має виражені лусочки, що й дало назву родині, пов’язану з морфологією шишок.

Заходи боротьби або профілактики для цих грибів не розробляються, оскільки вони не є шкідливими. У лісовому господарстві їхня присутність є природною та бажаною, адже вони сприяють кращому росту дерев та зміцненню їхнього імунітету до несприятливих умов середовища.