Церкоспорельоз

Церкоспорельоз, збудником якого є гриб Tapesia yallundae, є однією з найнебезпечніших хвороб прикореневої частини зернових колосових культур. Це захворювання призводить до глибокого ураження основи стебла, що спричиняє розвиток ламкості та суттєве зниження продуктивності посівів у весняний період.

Хвороба вражає широкий спектр зернових культур, включаючи озиму пшеницю, ячмінь, жито та тритикале. Патоген проникає в тканини рослин ще на етапі сходів в осінній період, проте найбільш критичним моментом для розвитку інфекції та прояву симптомів є фаза відновлення вегетації та вихід рослин у трубку.

Ключовим візуальним симптомом є поява на нижніх міжвузлях та листкових піхвах характерних плям, що мають овальну форму з чіткою темною облямівкою. Ці плями часто називають «очками». Згодом уражені тканини втрачають структурну цілісність, що призводить до вилягання стебел, яке часто має осередковий характер і ускладнює проведення збиральних робіт.

Умови для поширення гриба Tapesia є досить специфічними: висока вологість повітря та тривалий період м'яких температур від +5°C до +15°C. Інфекція зберігається на пожнивних рештках у ґрунті протягом кількох років. Загущені посіви та надмірне внесення азотних добрив сприяють інтенсивнішому розвитку хвороби в агроценозах.

• Дотримання сівозміни з перервою у 2-3 роки для зернових.
• Використання стійких до церкоспорельозу сортів.
• Обробка посівів фунгіцидами у критичні фази розвитку (кущення - вихід у трубку).
• Знищення бур'янів-резерваторів інфекції та своєчасна оранка стерні.