Талассіозірові водорості

Thalassiosiraceae — родина діатомових водоростей, які в промисловому рослинництві класифікуються як об'єкти, що створюють біологічну перешкоду в гідропонних системах. Вони не є паразитичними грибами або бактеріями, проте їх надмірне розмноження спричиняє серйозні проблеми з продуктивністю та санітарним станом теплиць.

Ці мікроорганізми вражають переважно системи, що працюють за принципом безперервної подачі поживних розчинів. Під загрозою опиняються всі культури, що вирощуються на світлі: салатні лінії, базилік та розсада овочевих культур, де поєднання вологи та високої інтенсивності освітлення стає критичним фактором.

Основними ознаками присутності цих водоростей є утворення слизького або зернистого нальоту бурого кольору на субстратах, поверхні розчинів та внутрішніх стінках трубопроводів. Наслідком є механічне засмічення систем крапельного зрошення, що призводить до дефіциту живлення у рослин та їхнього подальшого в'янення.

Розвиток популяції Thalassiosiraceae провокується доступом світла до поживного середовища, що містить розчинені мінеральні солі. У поєднанні з теплим мікрокліматом ці чинники стимулюють швидке вегетативне розмноження водоростей, що призводить до конкуренції за кисень у кореневій зоні та виділення токсичних метаболітів.

Заходи боротьби з цією проблемою базуються на створенні бар'єрів для світла та фізико-хімічній очистці води. Рекомендується застосування світлонепроникних матеріалів для закриття лотків, використання озонування або ультрафіолетового опромінення поживного розчину, а також ретельна промивка обладнання між циклами вирощування.