Головня мишію

Збудником хвороби є мікроскопічний гриб Tilletia setariicola, що належить до класу базидіоміцетів. Цей патоген викликає специфічне ураження генеративних органів рослини, при якому здорові тканини суцвіть заміщуються масою спор гриба. Хвороба належить до типу сажкових, що характерно для багатьох злакових культур, і проявляється у період формування волотей.

Основним господарем цього патогену є мишій (мишій зелений, мишій сизий). Незважаючи на те, що мишій часто розглядається як бур'ян, у регіонах, де він використовується як кормова культура, поширення Tilletia setariicola може призводити до суттєвого зниження врожайності зеленої маси та якості насіння.

Зовнішні симптоми зараження стають помітними під час цвітіння злаку. Замість нормальних колосків або їх частин формуються здуті, деформовані утворення, заповнені чорним споровим порошком. Уражені волоті часто залишаються скрученими, а їх розвиток суттєво затримується порівняно зі здоровими екземплярами, що робить інфіковані рослини легко помітними на полі.

Поширення гриба відбувається переважно через ґрунт і насіннєвий матеріал, на поверхні якого можуть зберігатися спори. Розвитку інфекції сприяють помірні температури та підвищена вологість повітря в період проростання насіння та виходу злаку в трубку. Патоген здатний зберігати життєздатність у ґрунті протягом кількох років, що робить сівозміну критично важливим фактором контролю.

Заходи боротьби включають комплексний підхід: використання здорового посівного матеріалу, глибоку заробку пожнивних решток та дотримання правильної сівозміни. Ефективним профілактичним методом є протруювання насіння фунгіцидами системної дії, які пригнічують розвиток спор на початкових етапах росту рослини. Також важливо проводити регулярне очищення полів від бур'янів, що служать резервуаром інфекції.