Сажка полушника

Збудником цієї хвороби є гриб Ustilago isoetis, що належить до родини сажкових. Цей паразит має вузьку спеціалізацію та вражає виключно рослини роду полушник (Isoëtes). Оскільки полушники є реліктовими споровими рослинами, патоген адаптувався до специфічного середовища їхнього існування, зазвичай це вологі ґрунти або дно мілководних водойм.

За типом розвитку хвороба відноситься до сажкових захворювань, де гриб повністю заміщує внутрішні тканини органів спороношення господаря. Міцелій гриба проникає в тканини рослини на ранніх етапах розвитку та поширюється системно. Процес формування спор відбувається замість утворення нормальних спор полушника, що призводить до повної втрати генеративної здатності уражених особин.

Основними ознаками ураження є поява пилястих утворень чорного кольору в місцях локалізації спорангіїв. Уражені частини рослини часто виглядають деформованими, їхній колір змінюється через скупчення хламідоспор гриба. При розриві оболонок спорангіїв спори потрапляють у воду або ґрунт, де вони можуть зберігати життєздатність протягом тривалого часу до моменту зараження нових рослин.

Умови для поширення Ustilago isoetis тісно пов'язані з водним режимом екосистеми. Високий рівень вологості є критичним фактором для успішного проростання спор та інфікування нових рослин. Патоген найбільш активний у періоди вегетації полушника, коли ослаблені рослини стають більш вразливими до проникнення грибниці через прикореневу зону або через молоді органи спороношення.

Шкодочинність гриба полягає в обмеженні природного розмноження рідкісних видів полушника. У місцях масового ураження спостерігається зниження чисельності популяції, що негативно впливає на біорізноманіття конкретного біотопу. Заходи профілактики зводяться до мінімізації факторів, що сприяють поширенню інфекції в природних популяціях, зокрема збереженню стабільності водних об'єктів та запобіганню поширенню спор через забруднений ґрунт.