Летюча сажка ячменю

Летюча сажка ячменю спричиняється грибом-патогеном Ustilago nuda. Ця хвороба відноситься до системних інфекцій, оскільки збудник поширюється всередині рослини і вражає генеративні органи. Джерелом інфекції є грибниця, що знаходиться у стані спокою всередині зародка насіння, яке візуально може виглядати цілком здоровим.

Основною культурою, що страждає від Ustilago nuda, є ячмінь озимий та ярий. Патоген має високу спеціалізацію, тому зараження відбувається під час цвітіння. Спори гриба, що розносяться вітром із хворих колосків, потрапляють на приймочки маточок здорових квіток, де проростають і проникають у зародок насіння, що формується.

Симптоми хвороби стають помітними у фазу колосіння, коли замість нормального колосу з'являється чорна спорова маса. Стержень колосу залишається оголеним, а спори (теліоспори) легко розпилюються вітром. Важливо, що зараження відбувається у фазу цвітіння, а прояв хвороби спостерігається лише під час виколошування на наступний рік.

Умови розвитку хвороби визначаються наявністю вологи та сприятливої температури під час цвітіння ячменю. Краплинно-рідка волога (дощ або роса) на приймочках сприяє швидкому проростанню спор та інфікуванню зав'язі. Подальший розвиток грибниці всередині рослини відбувається непомітно, супроводжуючи ріст пагона до самого моменту викидання колосу.

Шкодочинність летючої сажки полягає у повній втраті врожаю з уражених рослин, оскільки замість зерна утворюється лише спорова маса. Методи контролю обмежуються використанням якісного насіння та обробкою фунгіцидами системної дії. Контактні препарати проти цієї хвороби є неефективними, тому вибір фунгіциду для протруювання має критичне значення.

• Посів стійких до хвороби сортів.
• Використання фунгіцидів системної дії (група триазолів).
• Ретельна перевірка насіннєвого матеріалу в лабораторіях.
• Дотримання просторової ізоляції насіннєвих ділянок.