Вентурієві

Родина Venturiaceae включає низку мікроскопічних грибів-аскоміцетів, що є збудниками серйозних інфекційних хвороб рослин. Найбільш економічно значущим представником є Venturia inaequalis, яка викликає паршу яблуні. Ці патогени характеризуються високою спеціалізацією та здатністю до швидкого поширення під час вегетаційного сезону.

Основною групою культур, що страждають від цих грибів, є плодові дерева, зокрема яблуні та груші. Патогени вражають усі надземні органи рослини: листя, молоді пагони, квітки та плоди. В окремих випадках гриб може оселятися на декоративних чагарниках, знижуючи їх естетичну цінність та загальну життєздатність.

Типовими ознаками хвороби є поява некротичних плям з оксамитовим нальотом на обох сторонах листка. На плодах утворюються темні плями з тріщинами, що призводить до їхньої деформації. Сильне ураження спричиняє передчасний листопад, що послаблює дерево та погіршує закладання квіткових бруньок на наступний рік.

Розвиток Venturiaceae тісно пов'язаний з гідротермічними показниками навколишнього середовища. Дощі, тумани та роси створюють ідеальні умови для проростання спор та зараження нових тканин. Гриб здатний успішно зимувати у вигляді плодових тіл (перитеціїв) на опалому листі, які навесні викидають аскоспори, що починають новий цикл інфекції.

Заходи боротьби мають бути комплексними та систематичними. Окрім хімічних обробок фунгицидами, необхідно проводити агротехнічні заходи, спрямовані на зниження інфекційного фону. Важливо забезпечити хорошу аерацію крони та вчасно видаляти рослинні рештки, де може накопичуватися патоген.

• Видалення та спалювання опалого інфікованого листя.
• Обприскування саду фунгицидами у критичні фази розвитку.
• Проріджування крони дерев для зменшення вологості.