Валлеміози

Валлеміози — це специфічні грибкові ураження, які спричиняються представниками порядку Wallemiales. Ці мікроскопічні гриби відомі своєю надзвичайною стійкістю до несприятливих умов середовища, зокрема до дефіциту вологи. У сільськогосподарській практиці вони часто класифікуються як гриби, що пошкоджують продукцію під час зберігання, хоча можуть вражати й вегетуючі органи рослин за певних умов.

Основним збудником є Wallemia sebi, який належить до класу Wallemiomycetes. Це справжній ксерофіл, здатний до інтенсивного росту на субстратах, де активність води є мінімальною. Його біологія базується на швидкому утворенні величезної кількості спор, які легко переносяться вітром і можуть заражати практично будь-які сухі рослинні залишки або насіння.

Найбільше потерпають такі культури, як пшениця, ячмінь, зернобобові, а також продукти їх переробки. Симптоми ураження проявляються у вигляді появи щільного, дрібнодисперсного нальоту коричневого або шоколадного кольору. Цей наліт часто помилково приймають за звичайний пил, проте мікроскопічне дослідження підтверджує присутність колоній гриба, що активно руйнують тканини субстрату.

Розвитку інфекції сприяє порушення умов зберігання — зокрема, підвищення температури у сховищах при збереженні високої вологості в окремих ділянках насипу зерна. Вредоносність полягає в швидкому псуванні продукції, зниженні схожості насіння та виділенні специфічних речовин, які можуть негативно впливати на здоров'я тварин при згодовуванні ураженого зерна.

Для профілактики валлеміозу необхідно впроваджувати комплексні заходи контролю середовища в місцях зберігання:

• Підтримка суворого режиму вологості продукції згідно зі стандартами ДСТУ.
• Використання сучасних систем активного вентилювання для видалення осередків перегріву.
• Ретельне очищення зерна від домішок перед закладанням у силоси.
• Проведення фумігації приміщень для знищення джерел інфекції на стінах та обладнанні.