Ґрунтова мозаїка пшениці

Ґрунтова мозаїка пшениці — це небезпечне вірусне захворювання, збудником якого є Wheat soil-borne mosaic virus. Головним вектором передачі інфекції виступає ґрунтовий патоген Polymyxa graminis. Цей організм захищає вірус у своїх цистах, зберігаючи його життєздатність у ґрунті протягом багатьох років, навіть за відсутності рослин-господарів.

Хвороба уражає озимі зернові культури, зокрема озиму пшеницю та озимий ячмінь. Інфекція розповсюджується осередками, зазвичай на ділянках поля з високим рівнем вологості та важким механічним складом ґрунту, де умови є оптимальними для розвитку спор переносника.

Візуальні симптоми проявляються ранньою весною. Рослини мають вигляд пригнічених, на листках з’являється виражена жовта або світло-зелена мозаїка, штрихуватість та смугастість. Уражені посіви часто виглядають нерівномірно, з відставанням у рості та зменшенням загальної біомаси, що негативно впливає на формування продуктивного стеблостою.

Епіфітотійний розвиток хвороби пов'язаний із температурним режимом ґрунту. Найбільш сприятливими для інфікування є прохолодні періоди з температурою ґрунту в межах 10–15°C, що зазвичай припадає на осінь або ранню весну. Перенесення інфекції на нові площі відбувається через заражений ґрунт, що залишається на сільськогосподарській техніці або переноситься водою під час злив.

Втрати врожаю можуть бути критичними, залежно від сортової стійкості та погодних чинників вегетаційного періоду. Ефективна система захисту базується на таких заходах:

• Використання сортів пшениці та ячменю, стійких до вірусу.
• Дотримання сівозміни з метою розриву циклу розвитку переносника.
• Покращення дренажу перезволожених ділянок поля.
• Очищення техніки після роботи на інфікованих полях для запобігання поширенню цист.