Головня пшенична

Збудником цієї хвороби, що відома у фітопатології як головня пшенична (Ustilago segetum var. tritici), є гриб-паразит з класу базидіоміцетів. Цей фітопатоген спеціалізується на ураженні пшениці, проникаючи в тканини рослини на ранніх етапах розвитку та системно розповсюджуючись усередині стебла до моменту формування репродуктивних органів.

Вредність даного патогена полягає у повній втраті врожаю з ураженого колоса. Замість нормального зерна в колосках утворюється маса теліоспор, вкрита тонкою оболонкою, яка з часом розривається, і чорний порошок розсіюється вітром. Оскільки інфекція внутрішня, зовнішніх ознак хвороби до фази викидання колоса практично не видно.

Цикл розвитку гриба має специфіку: зараження відбувається під час цвітіння пшениці. Спори потрапляють на приймочку маточки, проростають і у вигляді грибниці проникають у зав'язь. Там гриб перебуває в латентному стані до моменту посіву та проростання насіння наступного року, після чого відновлює активний ріст разом із рослиною-господарем.

Сприятливими умовами для розповсюдження збудника є волога та прохолодна погода в період цвітіння. Чим вища вологість повітря під час цвітіння, тим інтенсивніше відбувається процес зараження насіння. Оптимальні умови дозволяють спорам швидше проростати та проникати всередину здорових квіток.

Основним методом контролю є хімічний захист. Протруєння насіння перед висівом системними фунгіцидами дозволяє знищити грибницю, що знаходиться всередині зародка насінини. Важливо також підтримувати належний рівень агротехніки, включаючи використання районованих стійких сортів та дотримання строків посіву, що дозволяє уникнути збігу критичних фаз розвитку рослин із періодами масового вильоту спор.