Бактеріальне в'янення дині

Збудником цієї хвороби є патогенна бактерія Xanthomonas melonis, яка належить до групи судинних інфекцій. Вона вражає провідну систему рослин, перешкоджаючи нормальному транспортуванню вологи, що призводить до швидкої втрати тургору та подальшого відмирання вегетативних органів дині та інших споріднених культур.

Основною групою ризику є дині, проте під загрозою зараження знаходяться також огірки, гарбузи та кабачки. Бактерія здатна перезимовувати в ґрунті, на залишках рослин або передаватися через інфіковане насіння, що робить контроль над поширенням патогену одним із найскладніших завдань для агрономів, які працюють у секторі баштаництва.

Первинні ознаки хвороби часто нагадують опіки або плямистості: на листкових пластинках утворюються некротичні плями кутастої форми, обмежені жилками. Згодом уражені ділянки покриваються вогким нальотом. Внутрішні тканини стебла при розрізі набувають коричневого забарвлення, а судини заповнюються бактеріальною масою, що перешкоджає живленню плодів.

Сприятливими умовами для епіфітотії є тепла погода з високою вологістю повітря. Крапельна волога (роса або дощ) полегшує проникнення бактерій через природні отвори, такі як продихи, та механічні пошкодження, спричинені діяльністю шкідників. У закритому ґрунті швидкість поширення хвороби значно вища через скупченість рослин.

• Дотримання просторової ізоляції та сівозміни.
• Знищення уражених рослинних решток після збору врожаю.
• Обробка насіннєвого матеріалу перед посівом.
• Контроль популяції комах-шкідників, що переносять збудник.
• Використання фунгіцидів та бактерицидів на основі міді.