Бактеріальне в'янення гороху

Збудником захворювання виступає фітопатогенна бактерія Xanthomonas pisi, яка вражає судинну систему рослин-господарів. Цей мікроорганізм спеціалізується на руйнуванні ксилеми, що призводить до системної інфекції та порушення життєдіяльності бобових культур.

Головною культурою, що страждає від даного патогену, є горох посівний. Інфекція здатна розвиватися на різних стадіях вегетації, починаючи від появи сходів і закінчуючи періодом дозрівання бобів, що створює постійну загрозу для посівів протягом усього сезону.

Типовими симптомами є поява на листках водянистих плям, які поступово перетворюються на некротичні зони. Характерною ознакою є в'янення окремих гілок або цілої рослини, що супроводжується потемнінням внутрішніх тканин стебла, які накопичують бактеріальний слиз, перешкоджаючи руху соків.

Сприятливими умовами для епіфітотій є затяжна дощова погода та оптимальні температури повітря. Бактерія легко переноситься через насіннєвий матеріал, що робить його головним джерелом первинної інфекції, а також зберігається у грунті на пожнивних залишках протягом кількох років.

Шкодочинність Xanthomonas pisi полягає у зниженні інтенсивності росту рослин, недорозвиненні бобів та втраті товарних властивостей врожаю. Без належних заходів контролю площа уражених ділянок може швидко збільшуватися, що призводить до суттєвого зниження економічної рентабельності вирощування гороху.

• Відбір насіння тільки зі здорових та перевірених ділянок.
• Дотримання сівозміни з поверненням бобових на поле не раніше ніж через 3-4 роки.
• Використання стійких сортів гороху місцевої селекції.
• Контроль шкідників, які пошкоджують тканини та сприяють проникненню бактерій.
• Протруювання насіння перед посівом фунгіцидними та бактерицидними засобами.