Зоопагомікотові гриби

Zoopagomycotina — це підвідділ грибів, що найчастіше відомі як вузькоспеціалізовані ендопаразити дрібних ґрунтових безхребетних. Хоча вони рідко виступають у ролі первинних патогенів вищих рослин, їхня біологічна роль у ґрунтовому мікробіоценозі є значною. Вони регулюють чисельність нематод та інших мікроскопічних організмів, що харчуються корінням рослин.

Хоча прямі ознаки ураження культур зоопагомікотовими грибами не описані як класичні хвороби, їхня присутність у зоні ризосфери може викликати депресію розвитку сільськогосподарських рослин. Це пов'язано з тим, що вони змінюють склад ґрунтової фауни, яка бере участь у розкладанні органіки та живленні рослин, що опосередковано знижує врожайність.

Симптоми опосередкованого впливу проявляються через уповільнення росту надземної частини рослин, появу хлорозу або деформацію кореневих волосків. У закритому ґрунті при надмірному зволоженні субстрату може виникати пліснявіння, яке негативно впливає на проростання насіння та виживання молодих паростків.

Умови розвитку цих грибів залежать від наявності господарів у ґрунті, високої вологості та стабільної температури в діапазоні +18...+22°C. Найчастіше вони інтенсивно розмножуються на важких, погано аерованих ґрунтах з надлишком неперегної залишків, що створює сприятливе середовище для розвитку популяцій безхребетних.

Для профілактики та мінімізації впливу рекомендується:

• Покращення структури ґрунту шляхом внесення структуруючих добавок.
• Забезпечення правильного режиму поливу для уникнення застою води.
• Використання біофунгіцидів на основі грибів-антагоністів для оздоровлення ґрунту.
• Дотримання сівозміни з метою зниження кількості комах-господарів.