Марганець

Марганець є незамінним мікроелементом, який бере безпосередню участь у головних фізіологічних процесах рослин. Він активує понад 35 ферментів, що відповідають за дихання, засвоєння азоту та синтез білків. Елемент відіграє вирішальну роль у процесі фотосинтезу, забезпечуючи розщеплення молекул води під впливом сонячного світла.

Окрім фотосинтезу, марганець впливає на формування імунітету сільськогосподарських культур. Він стимулює розвиток кореневої системи, сприяє накопиченню вітаміну С та цукрів у плодах. Рослини, які отримують збалансоване живлення марганцем, краще переносять посуху та мають вищу стійкість до кореневих гнилей та борошнистої роси.

Симптоми нестачі марганцю першочергово з’являються на молодих листках. Характерною ознакою є міжжилковий хлороз — листя набуває жовтуватого або блідого відтінку при збереженні зеленого кольору жилок. У разі гострого дефіциту рослини зупиняються в рості, квітки дрібнішають, а в зернових спостерігається «сіра плямистість».

Надлишок марганцю зазвичай виникає на кислих ґрунтах із низьким показником pH, що призводить до пригнічення рослин. Токсична дія проявляється у вигляді появи бурих плям, відмирання країв листків та порушення обміну речовин. Для вирішення проблеми необхідно проводити вапнування ґрунту, що переводить марганець у менш рухомі, недоступні для рослин форми.

Ефективне підживлення передбачає використання мікродобрив у доступних для рослин формах. Основними варіантами на ринку є:

• Сульфат марганцю — порошкоподібна форма, що легко розчиняється у воді.
• Хелати марганцю — мають найвищий коефіцієнт засвоєння та добре поєднуються з іншими пестицидами.
• Оксиди марганцю — компоненти комплексних добрив для тривалого забезпечення поживними речовинами.