Повилика зближена

Повилика зближена (Cuscuta planiflora Ten.) — це трав'янистий однорічник, що належить до родини Берізкові (Convolvulaceae). Це облігатний паразит, який повністю втратив здатність до автотрофного живлення в процесі еволюції, тому не має справжнього коріння та листків.

Ареал поширення цього виду охоплює переважно посушливі та напівпосушливі регіони Євразії. Рослина адаптувалася до виживання в умовах степу та лісостепу, де вона успішно паразитує на дикорослих травах, а також на культурних посівах конюшини, люцерни та деяких овочевих культур.

Морфологічно вид виглядає як мереживо з тонких ниткоподібних стебел, що мають рожевий або жовтуватий відтінок. Особливістю є щільні суцвіття, де квітки розташовані дуже близько одна до одної. Рослина прикріплюється до господаря за допомогою гаусторій, які проникають глибоко у провідну систему рослини, виснажуючи її ресурси.

Вимоги до клімату у повилики зближеної помірні, проте вона потребує достатнього тепла для активної вегетації. Вона надзвичайно стійка до несприятливих умов завдяки насінню, яке може зберігатися в ґрунті до десяти років. Агротехнічні заходи боротьби передбачають використання чистих посівних матеріалів та локалізацію вогнищ зараження.

Шкода від цього паразита для сільського господарства є величезною.

• Зниження врожайності зеленої маси.
• Погіршення якості сіна та кормів.
• Перенесення небезпечних фітовірусів.
• Витрати на карантинні заходи.