Велой (Ленінградська солодка)

Сорт середньопізнього строку дозрівання, отриманий на Павловській дослідній станції ВНДІ рослинництва ім. Н.І. Вавилова від схрещування сортів Ленінградський Велетень та Ojebyn. Автори: Є.В. Володіна, С.П. Хотимська, Н.М. Хабарова. У 1993 р. включений до Держреєстру сортів, дозволених до використання по Північному, Північно-Західному та Центральному регіонах.

Кущ середній, напіврозкидистий, середньої густоти. Пагони, що ростуть, товсті, слабо нерівномірно забарвлені, рожеві, опушені, одревеснілі — товсті, прямі, сірувато-коричневі або бежеві з коричневою верхівкою, опушені, зі слабким, поступовим сбігом по товщині до верхівки. Бруньки одинарні, подвійні та потрійні, середні, товсті, короткі, яйцевидні, із загостреною верхівкою, рожеві або рожево-фіолетові, густо опушені, розташовані паралельно пагону — з притиснутою основою і відхиленими верхівками. Верхівкова брунька невiльна, коротка, циліндрична або яйцевидна, із загостреною верхівкою. Форма листового рубця округла.

Лист п'ятилопатевий, великий, темно-зелений з бронзовим відливом, матовий, опушений по жилках із верхнього і нижнього боку листової пластинки та з густим войлочним опушенням в області черешкової виїмки верхньої сторони листа; зморшкуватий або пухирчасто-зморшкуватий, грубий. Листкова пластинка опукла, із підігнутими верхівками лопатей, злегка складена по середній жилці, розташована під гострим кутом до пагону. Основні жилки переважно неокрашені. Середня лопать велика, широкотрикутна зі злегка витягнутою, загостреною і підігнутою верхівкою, із добре розвиненими додатковими виступами, але на різних сторонах лопаті можуть відрізнятися за ступенем вираженості. Бічні лопаті короткі, досить широкі, трикутні, тупі або злегка загострені, із підігнутими вниз верхівками, кут між їх жилками тупий. На межі середньої і бічних лопатей помітна складчастість — «підхоплення». Основа із глибокою серцевидною виїмкою, часто з «замочком». Зубці широкі, крупногородчаті або двоякогородчаті, неглибокі, тупі, із коротким білуватим «кігтиком». Черешок товстий, середньої довжини, опушений, переважно зелений або слабо нерівномірно забарвлений біля основи черешка і основи листа. У пагонів, що ростуть, верхівкових листків черешок може бути забарвлений по всій довжині.

Квітки великі, келихоподібні, низькі, зеленувато-білі з неяркою рожево-винною, сильно опушені. Чашолистки широко яйцевидні, закруглені, із дуже блідим, розмитим нерівномірним антоціановим забарвленням, опушені, закручені, вільно розташовані. Пелюстки яйцевидні, білуваті, роздільні, злегка нахилені до пестика. Рильце маточки розташоване на одному рівні із тичинками або трохи вище їх. Зав'язь неокрашена, опушена, із великою кількістю залозок. Кисті короткі (1,7-3,8 см) і середні (5,8 см), містять 5-8 ягід. Вісь кисті товста, міцна, опушена, з рівномірним розміщенням ягід, без черешка.

Ягоди великі (1,6-1,8 г) і дуже великі (понад 3,5 г), округлі та плоскоокруглі, чорні, середньо блискучі, тонкошкірі, із напівсухим відривом, із великою кількістю насіння (59 шт.) дрібного і середнього розміру. Плодоніжка товста, середньої довжини, опушена. Чашечка невелика, щільно зімкнута, піввідпадаюча. Смак десертний (5 балів). Ягоди універсального призначення. Хімічний склад: розчинні сухі речовини — 18,6%, сума цукрів — 9,9%, титрована кислотність — 3,0%, аскорбінова кислота — 102,7 мг/100 г, Р-активні речовини — 288,5 мг/100 г, пектинові речовини (на сиру масу) — 0,9%.

Сорт зимостійкий, скороплідний (завдяки формуванню на прикореневих пагонах від 65 до 91% змішаних бруньок, здатності до галуження прикореневих пагонів у перший рік життя і наявності подвійних і потрійних бруньок у вузлі), самоплідний (50,5%), стійкий до борошнистої роси та ниркового кліща, великоплідний, урожайний (3,0-4,0 кг/кущ).

Переваги сорту: висока зимостійкість і продуктивність, великоплідність, скороплідність, чудові смакові якості ягід, висока стійкість до грибкових хвороб.

Недоліки сорту: при перезріванні шкірка великих ягід може розриватися під час збору врожаю, нерівномірне достигання ягід.