Абразії

Термін Abrasions (абразії) в агрономії визначає механічне стирання та травмування епідермісу рослин під впливом твердих часток ґрунту, що переносяться вітром. Це не біологічний патоген, а фізичний фактор стресу, який значно послаблює культурні рослини.

З точки зору агрономічної фітопатології, абразії відносять до неінфекційних хвороб (абіотичних факторів). Хоча об'єкт не має біологічного циклу розвитку, він створює сприятливі «ворота» для проникнення грибкових та бактеріальних інфекцій, що значно підвищує ризик захворюваності посівів.

Абразіям піддаються практично всі культури, що вирощуються на легких супіщаних ґрунтах під час весняних суховіїв. Особливо вразливими є молоді паростки цукрових буряків, овочевих культур та кукурудзи, чиї ніжні тканини швидко втрачають тургор після механічного стирання захисного воскового шару.

Розвиток абразій активується в умовах відкритого ґрунту, відсутності рослинних решток на поверхні поля та критично низької вологості повітря. Коли швидкість вітру перевищує поріг ерозійної стійкості ґрунту, пилові частинки стають руйнівним фактором для цілісності рослинних клітин.

Для захисту необхідно впроваджувати ґрунтозахисні технології:

• використання мінімального обробітку (No-Till, Strip-Till) для збереження стерні;
• посів сидератів та багаторічних трав;
• створення лісосмуг для зниження швидкості вітру;
• застосування антитранспірантів для зниження стресу рослин.