Актиноміцети

Актиноміцети (Actinomycetes) — це велика група грампозитивних бактерій, що мають нитчасту будову. У сільському господарстві вони відомі як збудники ряду небезпечних хвороб, серед яких ключове місце посідає рід Streptomyces. Ці мікроорганізми характеризуються здатністю утворювати розгалужений міцелій, що забезпечує їм високу виживаність у ґрунтових умовах.

Головною хворобою, яку викликають ці патогени, є звичайная парша картоплі та подібні ураження коренеплодів цукрових буряків, моркви та брукви. Патоген інфікує тканини через сочевички та пошкоджені ділянки шкірки. Симптоми проявляються у вигляді виразок різної глибини та форми, що призводить до втрати ваги коренеплодів та значного зниження їхньої якості при зберіганні.

Біологія актиноміцетів базується на їхній сапрофітній природі. Вони здатні жити в ґрунті протягом багатьох років, використовуючи органічні рештки як субстрат. Поширення інфекції відбувається через заражений ґрунт, садивний матеріал та знаряддя праці. У період сприятливих умов патоген інтенсивно розмножується та заселяє ризосферу культурних рослин.

Розвиток захворювання активується при нейтральному або слаболужному рівні pH ґрунту (6,0–7,5), а також при недостатній вологості під час формування врожаю. Високі температури ґрунту в поєднанні з низьким рівнем вологи створюють ідеальне середовище для розвитку парші, оскільки в таких умовах фізіологічні бар'єри рослин послаблюються.

Система контролю включає такі заходи:

• Дотримання сівозміни з використанням культур, що підкислюють ґрунт.
• Використання здорового насіннєвого матеріалу.
• Підтримка оптимальної вологості ґрунту в критичні періоди росту.
• Застосування фізіологічно кислих добрив для коригування реакції ґрунтового розчину.