Аскохітоз гороху

Систематичне положення та природа збудника: Ascochyta pisi належить до царства Гриби (Fungi), відділу Аскоміцети, роду Ascochyta. Це небезпечний фітопатоген, що спричиняє розвиток аскохітозу — однієї з найбільш шкодочинних хвороб зернобобових культур, яка знижує продуктивність посівів у багатьох регіонах вирощування.

Рослини-господарі та прояви хвороби: Основним об'єктом ураження є горох посівний, проте збудник також інфікує вику, сочевицю та нут. Характерними симптомами є поява на надземних частинах рослин плям різної форми, найчастіше коричневих із темною облямівкою. Згодом у центрі плям розвиваються пікніди — репродуктивні органи гриба у вигляді дрібних крапок.

Біологія та життєвий цикл: Гриб зимує у вигляді грибниці та пікнід на насінні та залишках рослин у полі. Весною при підвищенні температури та вологості пікноспори виходять із пікнід і заражають молоді сходи. Вторинне зараження відбувається протягом сезону завдяки поширенню конідій, що легко переносяться краплями дощу, вітром або сільськогосподарською технікою.

Умови поширення та шкодочинність: Активний розвиток патогена спостерігається у вологу та теплу погоду, особливо при частих опадах під час цвітіння та дозрівання бобів. Хвороба провокує передчасне відмирання листя та ураження насіння, що не тільки зменшує валовий збір, але й робить урожай непридатним для тривалого зберігання та посіву.

Заходи захисту та контролю: Боротьба з аскохітозом базується на комплексному підході. Важливо сіяти лише перевірене насіння, попередньо оброблене протруйниками. Агротехнічні заходи включають дотримання сівозміни, вчасне орання ґрунту для закладення залишків рослин та вирощування стійких сортів, які мінімізують ризик розвитку епіфітотій.

• Сівозміна з інтервалом 3-4 роки.
• Протруювання посівного матеріалу.
• Знищення рослинних залишків після збору врожаю.
• Обприскування посівів фунгіцидами у критичні фази росту.